«Чистилище» — середня частина епічної трилогії Данте Аліг'єрі Божественна комедія, у якій поет долає гору очищення, де душі каються за свої земні гріхи, сподіваючись на вічне спасіння. Супроводжуваний Вергілієм, Данте проходить через сім терас гріхів, що відповідають семи смертним гріхам, і поступово наближається до світла Раю. Цей твір — глибоке розмірковування про людську волю, милосердя, духовне зростання і надію. «Чистилище» протиставляє відчаю Пекла шлях очищення та прощення, прокладаючи міст між стражданням і блаженством. Поєднуючи релігійну символіку, філософську глибину та поетичну вишуканість, Данте створює образ подорожі душі до внутрішнього оновлення й світла.
